Політика архівування та довготривалого зберігання

Редакція Збірника наукових праць Українського державного університету залізничного транспорту (ЗНП УкрДУЗТ) усвідомлює відповідальність за збереження наукового спадку та забезпечує безстроковий доступ до опублікованих матеріалів через багаторівневу систему архівування.

 

  1. Інституційний репозитарій

Кожен випуск Збірника після виходу у світ у повному обсязі та посторінково депонується в Електронному репозитарії УкрДУЗТ (lib.kart.edu.ua). Репозитарій побудований на базі спеціалізованого програмного забезпечення (DSpace), що гарантує надійне зберігання цифрових об’єктів, їхню постійну доступність через глобальну мережу Інтернет та індексацію світовими пошуковими системами.

 

  1. Національне архівування

Відповідно до законодавства України, електронні копії всіх видань передаються на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Це забезпечує державну гарантію збереження матеріалів як частини національного культурного та наукового надбання.

 

  1. Технічні засоби та ідентифікація (DOI)

Для забезпечення довготривалої доступності та легкого пошуку редакція використовує такі інструменти:

– цифрові ідентифікатори. Кожній статті присвоюється унікальний номер DOI (Digital Object Identifier). Це гарантує, що навіть у разі зміни вебадреси збірника чи його сторінок, посилання на статтю залишатиметься робочим і вестиме до актуального місця зберігання;

– універсальний формат зберігання. Усі статті зберігаються у форматі PDF, що забезпечує стабільність візуального представлення результатів дослідження, формул та графіків незалежно від пристрою та програмного забезпечення користувача;

– протокол OAI-PMH. Сайт Збірника підтримує протокол збору метаданих, що дозволяє автоматизованим системам архівування та агрегаторам (наприклад, BASE, CORE) автоматично копіювати та зберігати інформацію про наші публікації.

 

4 Гарантії доступності (Self-Archiving)

Ми заохочуємо авторів до самоархівування. Автори мають право розміщувати фінальну видавничу версію своєї статті (Version of Record) у будь-яких некомерційних репозитаріях, на сайтах своїх установ та в персональних профілях (ORCID, ResearchGate тощо) одразу після публікації. Це створює додаткову мережу копій, що підвищує загальну живучість наукового контенту.