МІНЕРАЛЬНІ ДОБАВКИ В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ
DOI:
https://doi.org/10.18664/1994-7852.199.2022.258670Ключові слова:
автоклавний газобетон, енергозбереження, активні мінеральні добавки, метакаолінАнотація
Будівельна галузь є одним з найбільших споживачів енергетичних та
сировинних ресурсів і, як наслідок, несе відповідальність за надмірні викиди парникових газів.
Доля автоклавного газобетону (АГБ) в структурі стінових матеріалів багатьох європейських
країн становить 50 % і більше. Через низьку енергоємність виробництва, високі
експлуатаційні та будівельно-технологічні властивості, відносно низьку вартість та
екологічність цей матеріал витісняє з будівельного ринку традиційні стінові матеріали
(керамічну і силікатну цегли, керамзитобетон).
В статті наведено аналіз сучасних підходів зменшення енергоємності виробництва
автоклавних газобетонів за рахунок впровадження сучасних технологічних рішень, які
забезпечують зменшення клінкерної складової у газобетонній суміші. Показано перспективи
використання золи-винос, доменних гранульованих шлаків, інших мінеральних добавок, які
сприяють скороченню витрат цементу та покращують експлуатаційні властивості
газобетону автоклавного тверднення (АГБ).
Показано, що найбільш прийнятним технологічним прийомом зменшення ресурсо- та
енергозбереження технології виробництва АГБ є перехід на виробництво матеріалу низької
густини при збереженні його фізико-механічних властивостей.
Наведено результати оцінювання добавки метакаоліну в складі АГБ. Пошук недорогих і
доступних місцевих ефективних пуцоланових добавок дає змогу підвищити економічну та
екологічну привабливість виробництва автоклавного газобетону. Встановлено, що добавка
метакаоліну може виступати як альтернативний компонент в газобетонній суміші і
заміняти гіпсову добавку.
Добавки кальцинованої глини, зокрема метакаоліну Al2O3·2SiO2, відносяться до
ефективних пуцоланових добавок. Проведені лабораторні і експериментальні дослідження в
промислових умовах довели зростання фізико-механічних властивостей автоклавного
газобетону.
Посилання
Гаевская З. А., Лазарева Ю. С., Лазарев А. Н. Проблемы внедрения системы «зеленых»
стандартов. Молодой ученый. 2015. № 16. С. 145–152.
Боженов П. И. Технология автоклавных материалов. Ленинград: Стройиздат, 1978. 368 с.
Сажнев Н. П., Сажнев Н. Н., Галкин С. Л. Опыт производства и применения
ячеистобетонных изделий автоклавного твердения в Республике Беларусь. Строительные
материалы. 2008. № 1. С. 6–9.
Research And Markets.com URL: Last accessed: https://www.researchandmarkets.
com/r/6fmucz.
Locher Friedrich W. Cement – Principles of production and use. Verlag Bau+Technic Gmbh,
536 p.
Рудченко Д. Г., Сердюк В. Р. Зменшення енергоємності виробництва газобетону
автоклавного тверднення на стадії його автоклавування. Науковий вісник будівництва.
ХНУБА. 2021. № 3 (105). С. 196–204.
Коровкевич В. В., Пинскер В. А. и др. Малоэтажные дома из ячеистых бетонов.
Рекомендации по проектированию, строительству и эксплуатации. Ленинград: ЛенЗНИИЭП,
284 с.
Особенности формирования фазового состава автоклавного газобетона с
использованием высококальциевых зол ТЭЦ / Р. И. Гильмияров, Ю. В. Щукина,
Г. И. Овчаренко и др. Ползуновский вестник. 2012. № 1. С. 51–55.
Клиф Фадж Применение автоклавного газобетона в Великобритании. Современный
автоклавный газобетон: материалы V НПК. Пятигорск, октябрь 2019 г. С. 78–83.
ДСТУ-Н Б В.2.7-308:2015. Настанова з виготовлення виробів з ніздрюватого бетону.
Київ: Мінрегіонбуд. 2016. 48 с.
Production of CEM II/B cements with optimized properties / D. Israel, P. Boos, T. Neumann,
F. Wanzura. Cement International. 2013. № 1. P. 55–60.
Глинит-цемент / под ред. В. И. Аксенова. Сборник статей ВНИИЦ. Вып. 11. Главн.
ред. стр. лит. Москва; Ленинград: 1935. 171 с.
Олійник Т. А. Особливості технологій переробки каолінової сировини України.
Загальні питання технологій збагачення. Збагачення корисних копалин. Криворізький
національний університет. 2016. Вип. 63(104). С. 1–5.
Гелета О. Л., Кічняєв А. М., Ляшок В. І. Характеристика глин, огляд їх запасів і
галузей використання. Мінеральні ресурси України: Глини. 2011. № 4. Ч. 2. С. 16–26.
Рахимов Р. З., Халиуллин М. И., Гайфуллин А. Р. Состав и гидравлическая
активность керамзитовой пыли. Цемент и его применение. 2013. № 1. С. 124–128.
Wild S., Khatib J.M. Portlandite consumption in metakaolin cement pastes and mortars.
Cement and Concrete Research. № 27 (1997). Р. 137.
Влияние добавки в портландцемент прокаленной и молотой полиминеральной
каолинсодежащей глины на прочносмть цементного камня / Р. З. Рахимов, Н. Р. Рахимова,
А. Р. Гайфуллин, О. В. Стоянов. Вісник технологічного університету. 2015. Т. 18. № 5. С. 80–83.
Kostuch J. A., Walters G. V., Jones T. К. High performance concrete incorporating
metakaolin -a review. Concrete 2000 Conference. University of Dundee. September 1993.
Дворкін Л. Й., Безусяк О. В., Лушнікова Н. В. Метакаолін – ефективна добавка до
литих бетонів. Вісник УДУВГП: зб. наук. праць. Рівне. 2002. Вип. 5 (18). Ч. 3. С. 86–92.
Aquino W., Lange D. A., Olek J. The influence of metakaolin and silica fume on the
chemistry of alkali-silica reaction products. Cem. Concr. Compos. 2001. Vol. 23, № 6. P. 485‒493.
Сердюк В. Р., Рудченко Д. Г. Шляхи зниження енергетичної складової при
виробництві пористого бетону автоклавного тверднення. Проблеми надійності та
довговічності інженерних споруд і будівель на залізничному транспорті: тези доп. 9-ої
Міжнар. наук.-техн. конф., м. Харків, 17–19 листопада 2021. Харків: УкрДУЗТ, 2021.
С. 256–257.
Эффективность использования кальцинированных глин в составе строительных
материалов / К. К. Тинель, Н. Бойнтнео, К. Хухоловски, С. Щерб. Цемент и его применение.
Ноябрь-декабрь 2018. С. 1–5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
