ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ ЦЕМЕНТОБЕТОНІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАСТИФІКАТОРІВ І БАЗАЛЬТОВОГО ВОЛОКНА

Автор(и)

  • Олександра Юріївна Дорошенко Державний університет інфраструктури та технологій, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6724-0709

DOI:

https://doi.org/10.18664/1994-7852.206.2023.296773

Ключові слова:

базальтове волокно, мікроармувальні компоненти, суперпластифікатори, хімічний склад, фізико-механічні характеристики, бетон, транспортне будівництво

Анотація

У статті розглянуто експериментально-теоретичне обґрунтування використання базальтового волокна як перспективного матеріалу, за допомогою якого можна отримати новий клас будівельних матеріалів. Виявлено характер залежності властивостей цементобетону від способу введення термообробленого волокна та виду пластифікатора. Розроблено склади дрібнозернистого бетону з використанням термообробленого базальтового волокна, що дають змогу одержувати матеріали класом B25...B60 за міцністю під час стиснення; Btb2,8...Btb6,0 за міцністю під час вигину; морозостійкістю не менше F300. Аналіз мікроструктурних особливостей фібробетону з армувальним базальтовим мікроволокном свідчить про те, що модифіковане волокно в цементній матриці виконує покладену на нього функцію завдяки зміні властивостей його поверхні. Волокно виступає як підкладка для активної кристалізації продуктів гідратації клінкерних мінералів, що сприяє підвищенню адгезії продуктів гідратації в'яжучого до фібри. Це відбувається за рахунок підвищеної лугостійкості порівняно з необробленим волокном, а отже, його стабільності та міцності в умовах агресивного середовища цементного тіста, а також за рахунок відносно більшої активності. Зазначені обставини, вочевидь, і є основними причинами підвищення міцності на вигин композитних матеріалів (бетонів) із використанням досліджуваних цементних систем.

Біографія автора

Олександра Юріївна Дорошенко, Державний університет інфраструктури та технологій

кандидат технічних наук, доцент, кафедра залізничної колії та колійного господарства

Посилання

Ary Subagia D. G., Kim Y., Tijing L. D., Kim C. S., Shon H. K. Effect of stacking sequence on the flexural properties of hybrid composites reinforced with carbon and basalt fibers, Composites Part B: Engineering58. 2014. Р. 251-258.

Dorigato A., Pegoretti A. Flexural and impact behaviour of carbon/basalt fibers hybrid laminates. Journal of Composite Materials48. 2014. № 9. Р. 1121-1130.

Lim J. II., Rhee K. Y., Kim H. J. and Jung D. H. Effect of stacking sequence on the flexural and fracture properties of carbon/basalt/epoxy hybrid composites. Carbon Letters15. 2014. № 2. Р. 125-128.

Khamees S. S., Kadhum M. M., Nameer A. A. Effects of Steel Fibers Geometry on the Mechanical Properties of SIFCON Concrete. Civ. Eng. J. 2020. 6. Р. 21–33.

Ganesh A. C., Sowmiya K., Muthukannan M. Investigation on the effect of steel fibers in geopolymer concrete. IOP Conf. Series: Mater. Sci. Eng. 2020. 872. 012156.

ДСТУ-Н Б В.2.6-218:2016. Настанова з проектування та виготовлення конструкцій з дисперсноармованого бетону. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 35 с.

СОУ 42.1-37641918-091:2013. Будівельні матеріали. Бетони дорожні, армовані базальтовою фіброю. Загальні технічні вимоги. Київ, 2013. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=53110.

prEN 14889-l:2006. Fibres for concrete. Steel fibres. Definitions, specifications and conformity. РВ 29.09.2006. 30 р.

prEN 14889-2:2006. Fibres for concrete. Polymer fibres. Definitions, specifications and conformity. РВ 27.12.2006. 30 р.

Дорошенко О. Ю. Обґрунтування можливості використання базальтового волокна як компонента цементобетону для транспортного будівництва. Збірник наукових праць Українського державного університету залізничного транспорту. Харків: УкрДУЗТ, 2021. Вип. 198. С. 22-29.

Дорошенко О. Ю. Розробка принципів модифікації базальтового волокна з метою підвищення його ефективності. Транспортні системи і технології. 2022. № 40. С. 14-22.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-11