СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І СТАБІЛІЗАЦІЇ ПРОСАДКОВИХ ЛЕСОВИХ ҐРУНТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ В’ЯЖУЧИХ МАТЕРІАЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.18664/1994-7852.215.2026.358946Ключові слова:
лесові ґрунти, просадні ґрунти, деформаційна нестабільність, основи і фундаменти, ін’єкційне закріплення, струменеве цементування, ґрунтоцемент, стабілізація ґрунтів, дорожнє будівництво, геотехнічні методиАнотація
У статті розглянуто проблему деформаційної нестабільності слабких і просадкових ґрунтів, зокрема лесових відкладів, що поширені на території України і становлять суттєвий ризик для транспортного і цивільного будівництва. Проаналізовано інженерно-геологічні особливості ґрунтів зі зниженою міцністю, механізми виникнення просадних деформацій унаслідок зволоження і їхній вплив на надійність основ і фундаментів споруд. Наведено основні показники оцінювання просадності ґрунтів, зокрема відносну просадність, критичний просадний тиск і граничну вологість. Розглянуто і систематизовано сучасні методи покращення властивостей ґрунтових основ, включаючи конструктивні, фізико-механічні та фізико-хімічні підходи. Особливу увагу приділено ін’єкційним технологіям закріплення, таким як струменеве цементування, бурозмішувальні ґрунтоцементні методи, хімічна та електрохімічна стабілізація, а також інноваційні біо- і термічні методи.
Обґрунтовано доцільність комплексного підходу щодо стабілізації просадкових ґрунтів з урахуванням їхніх фізико-механічних властивостей, умов зволоження та проєктних вимог щодо довговічності і несучої здатності основ.
Посилання
Ворфоломеєв, А. В., Алексій, К. Г. (2018). Струменеве цементування як ресурсоефективний спосіб закріплення ґрунтів. Ефективні організаційно-технологічні рішення в будівництві. С. 45–52.
Гайко, Г. І., Ган, А. Л., Матвійчук, І. О. (2025). Ґрунтобетонне кріплення підземних споруд. Технічні науки та технології. С. 10–18. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2080/2025-4-39
Гнатенко, А. Ф. та ін. (2005). Ґрунтознавство з основами геології : навч. посіб. Київ : Оранта. 648 с.
Біляєв, М. В., Кравець, В. П. (2019). Ін’єкційні технології закріплення ґрунтів у будівництві. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві. С. 112–120.
Bushman, W. H., Freeman, T. E., Hoppe, E. J. (2005). Stabilization Techniques for Unpaved Roads. Transportation Research Record. Pp. 89–97.
Головко, С. І. (2011). Закріплення основ будівель і споруд ін’єкцією розчинів під високим тиском : дис. … канд. техн. наук. Дніпропетровськ, 180 с.
Громова, О. В. (2024). Вибір компонентів та методів модифікації ґрунтоцементу для підвищення характеристик основи. Science and Transport Progress. С. 33–41.
Геотехнічні аспекти будівництва: ДСТУ-адаптований переклад оглядів FHWA, ASTM, EN про стабілізацію ґрунтів. (2023). С. 5–15.
Зоценко, М. Л., Алпатов, Ю. В. (2002). Використання методу електрохімічного закріплення ґрунту при підсиленні основ і фундаментів у процесі реконструкції будівель і споруд. Реконструкція житла. С. 3–12.
Іванов, П. Л., Терещенко, О. В. (2021). Хімічні методи закріплення ґрунтів у цивільному будівництві. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. С. 56–64.
Посібник з хімічного закріплення ґрунтів ін’єкцією (НДІОСП, адаптований українською у нормативних оглядах). (2020). Нормативно-технічна документація в будівництві. С. 22–30.
Mitchell, J. K., Soga, K. (2005). Fundamentals of Soil Behavior (укр. аналітичний виклад у технічних збірниках). Hoboken, USA: Wiley, Pp. 120–135.
Біоцементація та мікробіологічні методи стабілізації ґрунтів (2024). (укр. огляд на основі праць J. T. DeJong, V. Whiffin). Будівельні матеріали, конструкції та споруди. С. 16–27.
Opukumo, Alfred W. (2020). Sodium silicate stabilization of collapsible clayey calcareous soils: Ph.D. thesis. Newcastle, United Kingdom: Newcastle University. 150 p.
Hurley, C. H., Thornburn, T. H. (1972). Sodium silicate stabilization of soils: A review of the literature. Highway Research Record No. 381. Washington, USA : Highway Research Board, National Academy of Sciences, P. 46–79.
Kovalchuk, O., Koval, V. (2022). Injection stabilization of weak soils with polymer resins in foundation engineering. Warsaw, Poland: Scientific Publishing of Warsaw University of Technology, Pp. 15–27.
Покотилов А. В. та ін. (2024). Полімерне ін’єкційне закріплення ґрунтів смолами для підсилення основ будівель і споруд. Збірник наукових праць Харківського національного університету будівництва та архітектури. С. 44–56.
Vaitkus, A. et al. (2019). Polymer resin grouting for bearing capacity improvement of foundation soils. Vilnius, Lithuania: Vilnius Gediminas Technical University Press, Pp. 211–223.
Зоценко, М. Л., Алпатов, Ю. В. (2002). Застосування методу електрохімічного закріплення ґрунтів. Київ: НДІпроектреконструкція, Вип. 3. С. 154–160.
Darmiyanti, L., Rumbyarso, Y. P. A. (2025). Optimizing electrokinetic clay soil improvement using calcium dioxide solutions: a comprehensive approach. Vilnius, Lithuania: Vilnius Gediminas Technical University Press, Pp. 13–20.
Mosavat, N., Chai, G. (2012). A review of electrokinetic treatment technique for improving the engineering characteristics of low permeable problematic soils. Vienna, Austria: Springer, Pp. 266–272.
Ayodele, A. L., Pamukcu, S., Shrestha, R. A., Agbede, O. A. (2017). Electrochemical soil stabilization and verification for foundation applications. Dublin, Ireland: Springer. Geotechnical and Geological Engineering Journal. Pp. 1283–1293.
Gu, W. et al. (2025). Experimental study on combined stabilization technology of electrochemical grouting-carbonation for soft soil ground. Vienna, Austria: Springer. Chinese Journal of Geotechnical Engineering. Pp. 1464–1473.
Панасенко, С. В., Коваленко, І. П. (2018). Термічне укріплення слабких ґрунтів під будівельні основи. Київ: Інститут будівельних матеріалів НАН України. С. 45–63.
Günther, F., Müller, H. (2015). Thermal stabilization of fine-grained soils for construction purposes. Berlin, Germany: Springer. Geotechnical Engineering Series. Pp. 101–119.
Van, Zyl J., Pretorius, R. (2020). Heat-induced soil improvement techniques for foundations and pavements. Cape Town, South Africa: CRC Press, Pp. 77–95.
Darmiyanti, L., Rumbyarso, Y. P. A. (2023). Combined thermal and chemical soil stabilization methods for civil engineering structures. Vilnius, Lithuania: Vilnius Gediminas Technical University Press, Pp. 34–50.
Кузьменко, О. П., Литвиненко, В. М. (2019). Цементація слабких ґрунтів для підсилення фундаментів і інженерних споруд. Київ: НУБіП України. С. 55–78.
Burland, J., Broms, B. (2007). Cement stabilization of soils in construction practice. London, United Kingdom: Thomas Telford Publishing, Pp. 112–139.
Петренко, В. Д., Руденко, І. В. (2016). Глинизація ґрунтів як метод підсилення слабких основ будівель і споруд. Львів: Видавництво Львівської політехніки. С. 23–47.
Van, Zyl J., Pretorius, R. (2020). Clay-based soil stabilization techniques for civil engineering structures. Cape Town, South Africa: CRC Press, Pp. 56–78.
Сидоренко, А. І., Ковальчук, О. В. (2018). Бітумізація слабких ґрунтів для будівництва транспортних та цивільних споруд. Київ: Інститут будівельних матеріалів НАН України. С. 102–121.
Hiltunen, J., Koskinen, T. (2014). Bitumen stabilization of clayey soils for foundation and pavement applications. Helsinki, Finland: Finnish Geotechnical Society, Pp. 88–105.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
